відновник

1. Особа, яка відновлює, реставрує, ремонтує щось, повертає до початкового стану або функціонування.

2. (Хім.) Речовина, яка в хімічній реакції віддає електрони або приєднує водень, зазнаючи при цьому окиснення; протилежність — окисник.

3. (Іст.) Той, хто відновлює, засновує знову (наприклад, державну незалежність, династію, інституцію).

Приклади вживання

Приклад 1:
О + ↔ О + O – окислювач О + е↔ –відновник – е↔О ОВР супроводжуються зміною ступеню окислення (СО) величини , яка дорівнює заряду, виходячи з припущення, що молекула складається тільки з йонів, тобто повного переходу електронів в сторону більш електронегативного атому. СО (синоніми: окислювальне число, електрохімічна валентність) -це умовна величина, оскільки абс олютна більшість сполук не є йонними.
— Невідомий автор

Приклад 2:
– 2е ↔ , відновник –е ↔ окислювач Відновлення –це процес прийняття електронів, при цьому СО зменшується: – 2е ↔ +, окислювач + е ↔ відновник Розглядаючи окислення -відновлення як процес віддачі та при йняття електронів, слід зауважити, що в більшості випадків проходить зміщення (зсув) електронної хмари від одного атому чи йону до другого. Тому правильніше говорити про зміну електронної густини у відновника (збіднення електронами) та окислювача (збагачення електронами): Окислювач в процесі реа кції відновлюється, а відновник ‒ окислюється.
— Невідомий автор

Приклад 3:
+ ↔ 2НВг 366 Zn+ CuS ↔ZnS + Cu 2.Внутрішньомолекулярні ОВР — ті реакції, в яких окислювач та відновник знаходяться в одній і тій же речовині (молекулі). 2 2 +3 ( + +4 O 3.
— Невідомий автор

Частина мови: іменник (однина) |