віднесення

1. Дія за значенням дієслова “віднести”; переміщення, доставка чогось у певне місце або передача комусь.

2. (у філософії, логіці) Встановлення зв’язку між поняттям, судженням та об’єктом дійсності, який вони відображають; акт спрямованості свідомості на предмет.

3. (у лінгвістиці) Встановлення зв’язку між знаком (словом, словосполученням) та предметом, явищем, ознакою дійсності, які цей знак позначає (референція).

Приклади вживання

Приклад 1:
Віднесення його імені до послідовників Епікура свідчить, що український мислитель однаково симпатизує і епікуреїзму, і стоїцизму. *| * На д т о пізно жити завтр а.— Цей заклик римського поета Горація, послідовника етики Епікура, близький Сковороді.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Частина мови: іменник (однина) |