відмовник

1. Розмовна назва словникової статті, що містить відмінювання (відміну) слова за відмінками, числами, родами або особами, зокрема в граматичних довідниках або словниках.

2. Рідкісне позначення для граматичного довідника або таблиць, що містять зразки відмінювання слів (наприклад, іменників, прикметників, займенників).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |