1. Дія за значенням дієслова “відмовляти”; відмова, відхилення чогось, несхвалення, незгода.
2. (у спеціальному вживанні) Офіційна заява або документ, що підтверджує небажання або неможливість скористатися правом, прийняти пропозицію, посаду тощо.
відмовлення
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
714 ГК): – на заміну некомплектних товарів на комплектні; – на відмовлення від виконання договору і відшкодування сплаченої за товар суми. Договір може також передбачати неустойку за передачу продавцем некомплектних товарів.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”
Частина мови: іменник (однина) |