1. Дія за значенням дієслова «відмежувати»; проведення межі, кордону між чим-небудь; розмежування, відокремлення.
2. Перен. Свідоме відокремлення себе від когось або чогось, визначення своєї незалежної позиції, поглядів, принципів тощо.
відмежування
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Підтримка з боку держави, відмежування від системи варн і каст та ведійського ритуалу допомогли буддизму стати першою світовою релігією. У стародавніх азіатських суспільствах він виконав ту саму історичну роль, шо й християнство в середньовічній Європі.
— Невідомий автор
Частина мови: іменник (однина) |