відліг

1. Тепла погода з таненням снігу та льоду взимку або на початку весни, часто супроводжується відлигою.

2. Період танення снігу та льоду, коли температура повітря підвищується вище 0°C, що призводить до зволоження ґрунту та утворення води на поверхні.

3. У техніці (залізничній, авіаційній) — горизонтальна відстань між двома точками, що вимірюється по прямій лінії, наприклад, між осями коліс, опорами конструкції тощо; також може означати відстань від чогось до чогось.

Приклади вживання

Приклад 1:
На кошмі Наливайко відліг на спину, полежав із розплющеними очима, а тоді їх заплющив. Кривим татарським ножем Жбур заходився краяти вудженину.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”

Частина мови: іменник (однина) |