1. Спосіб життя, пов’язаний із добровільним усамітненням, віддаленням від суспільства та поселенням у безлюдному місці; самітництво.
2. Релігійна практика аскетизму, що полягає в житті у самоті, відокремлено від світу, з метою духовного самовдосконалення.