відлига

1. Період помірного потепління взимку або на початку весни, коли температура повітря підвищується вище 0°C, що призводить до танення снігу та льоду.

2. Переносно: період пом’якшення, послаблення суворих умов, обмежень або напружених відносин, часто у політичному або суспільному житті.

3. (як власна назва, іст.) Конкретний історичний період у СРСР (середина 1950-х — початок 1960-х років), що наста́в після смерті Сталіна і характеризувався певним пом’якшенням тоталітарного режиму, лібералізацією суспільного життя та культурним відродженням.

Приклади вживання

Приклад 1:
Післякультівська відлига допомогла їм відтанути, трохи розв’язала язика. Вони багато знали і могли чимало розповісти.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Частина мови: іменник (однина) |