відкупщик

1. Особа, яка отримала право на відкуп — монопольне виробництво або продаж чогось (наприклад, соляної, тютюнової, виноробної промисловості) або збір податків, сплативши за це державі певну суму грошей.

2. У переносному значенні — той, хто наживається на чужій праці, експлуататор.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |