Словник Української Мови
Буква
1. Технічний отвір або пристрій у чомусь закритому (резервуарі, трубопроводі, корпусі апарата тощо) для вирівнювання тиску, виходу пари, газу або надлишку рідини.
2. Переносно: можливість для виходу зі скрутного, гнітючого становища або для вираження накопичених почуттів, емоцій.
Приклад 1:
О ці зошити з найкращими віршами російських поетів на обкладинках, бідні синенькі зошити «для народу»… І церкви з срібним гудінням дзвонів, і золоті ризи священиків, і голоси, ангельські голоси під голубим склепінням з розпростертим на ньому богом Саваофом 5, і все це теж, як синенькі зошити «для народу»… Золота віддушина горю народному, єдиний вихід його бентежної, скорботної душі, а більше виходу не було. І в нас теж — із страшних і безпросвітних злиднів.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”