відгородження

1. Дія за значенням дієслова “відгороджувати” або “відгородити”; утворення перешкоди, бар’єру, огорожі для відокремлення однієї частини простору чи території від іншої.

2. Те, що служить для відокремлення; фізична конструкція або умовна межа (паркан, тин, стіна, лінія тощо), що відділяє одну ділянку, зону або територію від іншої.

3. Перен. Утворення психологічного, соціального або іншого бар’єру, що веде до ізоляції, відчуження або обмеження контактів.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |