Словник Української Мови
Буква
1. Звук, що лунає у відповідь на інший звук, повторення звуку внаслідок луни, відбиття звукових хвиль від перешкод; відлуння.
2. Переносно: відображення, слід, ознака чого-небудь, що було, відбулося раніше; спогад, відбиток.
3. Переносно: реакція на якусь подію, висловлювання тощо; відгук, резонанс.
Приклад 1:
Ми тільки відгомін майбутніх партитур, німих оркестрів початкові ноти, — та треба йти, дорога мусить жити і після нас… Жовтень 2004 р. Закінчила я свої спогади десь у другій половині жовтня 2004 р., не підозрюючи, що ми стоїмо на порозі приголомшливих подій. Буквально через кілька днів вибухнула помаранчева революція, збуривши всіх, змусивши переглянути усталені уявлення про недосформоване і досить непривабливе для стороннього ока державне утворення, яке зветься Україна, і про той народ, який ми вперто називали народонаселенням.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
Заради об’єктивності додам, що відгомін гіперреалізму трапляється й у «мистецьких пошуках» сучасників: варто згадати бодай силіконових потвор by Patricia Piccinini чи гігантського гуманоїда, яким англієць Ron Mueck шугав відвідувачів Венеційського Бієнале 2001. Однак гіперреалізм нинішній відрізняється від класичного лише новими матеріалами та додатковим просторово-маркетинговим виміром: Його-Ясновельможність-Прищ тепер доступний у 3D-варіанті (купивши ампулу діоксину, 3D-прищі отримуєте в подарунок, бггг).
— Невідомий автор
Приклад 3:
Але й цей відгомін скоро завмер у чорних надрах тартарар. V Тим часом на живій землі почалися надзвичайні, глибокі, великої, незмірної ваги зміни.
— Невідомий автор