1. Властивість бути відвічним; безмежна давність, вічність, незмінність у часі.
2. (у філософії) Термін, що позначає якість або стан існування поза межами часу, необумовленість минулим; вічність як атрибут абсолюту.
відвічність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |