відбір

1. Дія за значенням відбирати — процес виокремлення, відділення кого-небудь або чого-небудь від загальної маси за певними ознаками, критеріями або якостями.

2. Результат такої дії — те, що відібрано, відібрані особи, предмети або зразки.

3. (У біології, селекції) Природний або штучний процес, в результаті якого зберігаються та розмножуються організми з корисними для людини або сприятливими для виживання ознаками, що призводить до появи нових сортів, порід або видів.

4. (У спорті) Серія випробувань, змагань або переглядів для визначення найкращих учасників, які отримують право брати участь у головних змаганнях або увійти до складу команди.

5. (У техніці) Перевірка та сортування продукції, матеріалів або деталей за якістю, розміром або іншими параметрами для відділення придатних від бракованих.

Приклади вживання

Приклад 1:
Успішно пройшовши відбір, він так і не поїхав туди вчитися, адже українське ЦК було категоричним: Стус — націоналіст. У Києві Стусові твори припинили друкувати навіть під псевдо­німами, а працювати довелося спершу кочегаром (неофіційно), а згодом — редактором будівельної документації.
— Невідомий автор

Приклад 2:
Задум пов’язує ідею з методами її втілен- ня, включає відбір матеріалу, логічну схему і форми його подачі, вра- хування досвіду учнів як бази засвоєння нового, виявлення, що може учнів захопити, здивувати, привернути увагу. При розробці задуму вчи- тель повинен бачити cитуацію, як з власного погляду, так і очима учнів.
— Невідомий автор

Приклад 3:
З метою встановлення впливу різних агрохімічних фонів (гній+Р 1800 (в запас) і гній + N 1800P1800K1800 (в запас)) та ранньовесняного підживлення азотом (N 60) на цих фонах на ефективність використання вологи та елементів живлення рослинами кукурудзи і ячменю ярого проведено відбір зразків ґрунту до глибини 100 см через кожні 20 см на початку та наприкінці вегетаційного періоду. Запаси мінерального азоту у метровому шарі чорноз ему типового закономірно знижувались від початку до кінця вегетаційного періоду обох років досліджень.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: іменник (однина) |