відбудова

1. Процес відновлення зруйнованого, пошкодженого або знищеного об’єкта (будівлі, споруди, підприємства, галузі, населеного пункту тощо) до його попереднього або кращого стану.

2. Історичний період або сукупність заходів, спрямованих на поновлення господарства, інфраструктури та суспільних інституцій після масштабних руйнувань, зазвичай спричинених війною, стихійним лихом або тривалою кризою (наприклад, відбудова після Другої світової війни).

3. Перен. Відновлення, поновлення, відродження явищ нематеріального характеру (наприклад, відбудова державності, моральних цінностей, довіри).

Приклади вживання

Приклад 1:
Великою радістю була відбудова з руїн кінотеатру на центральному майдані — головного культурного осередку міста. Прем’єра чи не кожного фільму ставала подією.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
515 р. Культура Єрихону Держава Ебла Місто-держава Угарит Державне утворення Ямхад Міграція у Палестину староєврейських племен Ізраїльсько-Іудейське царство Давида та Соломона Тіро-Сідонське царство Посилення Дамаського царства Розпад староєврейської держави на Ізраїль та Іудею Знищення Ізраїльського царства ассирійським царем Саргоном II Релігійна реформа іудейського царя Іосії Зруйнування іудейської столиці Єрусалима вавилонським царем Навуходоносором II, початок «вавилонського полону» Відбудова в Єрусалимі храму Яхве, зруйнованого Навуходоносором II СТАРОДАВНІЙ ІРАН (Всі дати до нашої ери) Кінець IV тис.
— Невідомий автор

Частина мови: іменник (однина) |