відбитка

1. Відтиск, слід, що залишається на поверхні після контакту з чим-небудь; результат механічного відбивання форми або рельєфу (наприклад, відбиток пальця, відбиток печатки).

2. У поліграфії: окремий відбитий на папері примірник тексту чи зображення з друкарської форми; аркуш, що виходить з друкарської машини після одного циклу друку.

3. У комп’ютерній техніці та інформатиці: копія даних, створена для резервного збереження (бекап); також може означати точну копію стану системи або носія інформації.

4. У переносному значенні: помітний слід, наслідок, відображення чого-небудь (наприклад, відбиток подій у пам’яті).

Приклади:

Приклад 1:
Тому в 1906 р. віддала “Бесіда” театр Йосипові Стадникові, який зі змінливим щастям та зі змінливими успіхами вів його до весни 1913 р. Репертуар того часу – то була відбитка й наслідування польських сцен; новиною було введення оперових вистав. Останнім передвоєнним директором був Роман Сірецький, що мав широкі плани, якнайкращу волю поставити наш театр на висо- кім рівні, та, на жаль, недовгий час до вибуху світової війни не дав йому здійснити його намірів.
— Невідомий автор