відбив

1. Дія за значенням дієслів “відбивати” та “відбити”; результат такої дії — утворення відбитка, відображення, сліду.

2. У поліграфії та мистецтві: відбиток, відтиск, отриманий в результаті друкування з форми (наприклад, друкарської, гравірувальної).

3. У техніці: частина механізму, що здійснює удар або повернення (наприклад, відбив важеля, відбив замка).

4. У спорті (боротьба, бокс): прийом, яким відводять, блокують удар або захват противника.

Приклади:

Приклад 1:
Його син Рамзее III відбив два напади лівійців, які прагнули оволодіти багатим Єгиптом, і переміг у кількох морських і сухопутних битвах військові сили «народів моря», які вдруге опинилися біля єгипетських кордонів. Проте наступники Рамзеса III не зуміли закріпити ці воєнні успіхи.
— Невідомий автор

Приклад 2:
Саул здобув кілька ханаанейських міст, відбив напад кочівників, однак не впорався з власними підданими. Проти нього здійняв заколот, підтриманий іудеями, воєначальник Давид — біблійний переможець Голіафа.
— Невідомий автор

Приклад 3:
У с і ц і я в и щ а з у м ов- лені інтерференцією світла в тонких пр о-Хвильова оптика 210 зорих плівках, яка виникає внаслідок на- кладання когерентних хвиль, що відбив а- ються від верхн ьої та нижньої поверхонь плівки. Нехай плоска монохроматична хв и- ля, поширюється у середовищі з показн и- ком зал омлення 0n , (рис.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”