1. (у філософії, релігії) Вища, абсолютна, всеосяжна мудрість; пізнання як одкровення, духовне знання, що перевищує звичайний розумовий рівень.
2. (застаріле або поетичне) Знання, обізнаність у чомусь; свідомість, розуміння.
відання
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
За договором постачання постачальник (підприємець) зобов’язується передати в обумовлений термін (який не збігається з моментом укладання договору) товари у власність (повне господарське володіння або оперативне відання) покупця для використання в підприємницькій діяльності або в інших цілях, не зв’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти ці товари й оплатити за них визначену грошову суму. За своєю юридичною природою договір постачання є близьким до договору купівлі -продажу, але, крім загальних ознак, має і визначені особливості (табл.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”
Частина мови: іменник (однина) |