віброруйнування

Власна назва технології руйнування будівельних конструкцій, фундаментів або гірських порід шляхом передачі високочастотних механічних коливань (вібрації), що призводить до їхнього розшарування, тріщиноутворення та подрібнення.

Технологічний процес демонтажу або руйнування об’єктів з використанням спеціального обладнання (наприклад, вібромолотів, віброклинів), який забезпечує локальне, контрольоване та менш шумне руйнування порівняно з вибуховими методами.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |