вібрис

1. (у давньогрецькій міфології) чарівна палиця, яку носили посланці богів (особливо Гермес) як символ влади та мирних намірів; кадуцей.

2. (у біології) тонкий, короткий, схожий на волосок виріст на поверхні клітини або організму (наприклад, у бактерій або деяких епітеліальних клітин), що бере участь у русі або забезпечує збільшення поверхні для поглинання речовин.

3. (переносно, книжн.) тонкий, ледь помітний внутрішній сигнал, відчуття або передчуття чогось; інтуїтивне сприйняття.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник () |