1. Який в’яне, поступово втрачає свіжість, соковитість, життя (про рослини, їх частини).
2. Переносно: який слабшає, гасне, втрачає силу, енергію, інтенсивність.
в’янучий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |
Древослів
Словник Української Мови