Словник Української Мови
Буква
1. Який втратив свіжість, пружність, став млявим і зів’ялим (про рослини, їх частини або плоди).
2. Який втратив бадьорість, силу, енергію; млявий, апатичний (про людину, її вигляд, рухи).
3. Повільний, без ентузіазму, невиразний (про дії, процеси, явища).
4. Слабкий, тьмяний, неяскравий (про світло, колір тощо).
Приклад 1:
Один дражнився Битіасом, Із Кочубейським він Тарасом Коли б заввишки не рівнявсь; Другий же брат Пандаром звався І вищий од верстви здавався, Та в’ялий, мов верблюд, тинявсь. Два брати, грізні ісполини, В бою стояли у ворот, Дрючки держали з берестини І боронили в кріпость вход.
— Самчук Улас, “Марія”