1. Стосунний до в’язниці, властивий їй; призначений для в’язниці або ув’язнених.
2. Який перебуває у в’язниці, відбуває покарання у в’язниці; тюремний.
в’язничний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Не просто просидів: його було нещадно катовано, топтано, бито, з нього вправно видобували необхідні зізнання, провокували, обіцяли, погрожували… Оцей харківський в’язничний досвід і став підмурівком «Саду Гетсиманського», твору, що уславив ім’я Івана Багряного на весь світ. Можна дискутувати з приводу, що було тут реальністю, що є вимислом, але одне ясно: авторові не довелося довго вишукувати головного героя.
— Невідомий автор
Частина мови: прикметник () |