в’язкий

1. Про речовину: такий, що має властивість опиратися переміщенню своїх частин відносно одна одної, характеризується значним внутрішнім тертям; густий, тягучий, не текучий.

2. Перен. Повільний, млявий, позбавлений енергії, жвавості (про процеси, рух, дії).

3. Перен. Важкий, утомливий, одноманітний (про час, життя тощо).

Приклади вживання слова

в’язкий

Приклад 1:
Ця ґума, це плетиво недовго втримувало в’язкий стан, і за якийсь час воно почало швидко тверднути, цементуючи на місці всіх, хто вгруз у болотяну масу вище, ніж по кісточки. Отвори ж, із яких пробивалися язички блакитного вогню, обгорівши по периметру, почали розтріскуватися, вогонь почувся впевненіше, почав густішати, пробиваючись із кожної щілинки, кожної тріщинки.
— Невідомий автор