Словник Української Мови
Буква
Вюрм — назва четвертинного заледеніння в Альпах, останньої льодовикової епохи, яка тривала приблизно від 115 до 11,7 тисяч років тому.
Вюрм — геохронологічний підрозділ (стадіал) плейстоцену в альпійській стратиграфічній схемі, що відповідає останньому материковому зледенінню в Північній півкулі.
Приклад 1:
Зап ропонували назви для льодовикових (Гюнц, Міндель, Рисс, Вюрм) та міжльодовикових (Гюнц -Міндель, Міндель -Рисс, Рисс –Вюрм) періодів. Голоцен охоплює останні 10 -14 тисяч років – епоху від останнього зледеніння до сучасності.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Приклад 2:
Таблиця 2 Схема імовірного зіставлення четвертинних відкладів Східноєвропейської (Руської) рівнини та Альп Епоха Альпи Східноєвропейська (Руська) рівнина Приблизне датування, тисяч років тому Голоцен Післяльодовиковий період ≈ 0-10 Плейстоцен Вюрм ІІ Валдайське (Покровське) зледеніння Осташківське зледеніння ≈ 24-10 Вюрм І-ІІ Молого-Шекснинське міжльодовиків’я ≈ 50-24 Вюрм І Тверське (Калінінське) зледеніння ≈ 70-50 Рисс-Вюрм Микулинське міжльодовиків’я ≈ 110-70 Рисс ІІ Дніпровська льодовикова епоха Московське зледеніння ≈ 170-110 Рисс І-ІІ Одинцовське міжльодовиків’я ≈ 170 Рисс І Дніпровське зледеніння ≈ 250-170 Перехідний період, часто відбувається різка зміна потеплінь і похолодань ≈ 370-250 Міндель- Рисс Ліхвінське міжльодовиків’я ≈ 420-370 Міндель Окське (у деяких джерелах названо Московським) зледеніння ≈ 480-420 Гюнц- Міндель Біловезьке міжльодовиків’я ≈ 530-480 Гюнц Донське зледеніння ≈ 680-530 Четвертинна система, як згадувалося вище, позначається літерою Q (від quarter). Найвідомішими є пліоценові – постпліоценові (N + Q1) червоно-бурі глини (N – неоген).
— Тютюнник Григорій, “Вир”