Вхідчини — історична назва земель, які входили до складу Київської Русі, а згодом — Галицько-Волинського князівства, розташованих у верхів’ях річок Західного Бугу та Сяну (територія сучасної Польщі).
Вхідчини — у давньоруських літописах та документах загальна назва західних, “вхідних” (тобто розташованих на заході) прикордонних земель Галицько-Волинської держави.