вуличка

1. Зменшувально-пестлива форма до слова “вулиця”: невелика або коротка вулиця, часто втиснута між іншими будівлями.

2. Вузький простір між будівлями, парканами агородами, що використовується для проходу; прохід, завулок.

3. У карткових іграх (переважно “тетка”) — ситуація, коли гравець не може взяти жодної взятки; також назва самої гри.

Приклади:

Приклад 1:
Вуличка неподалік історичного центру Умані з чудернацькою назвою Коммолоді (сліди абревіатурних новацій перших десятиліть радянської влади). Невеликий присадкуватий будиночок з ґанком, явно ще дореволюційних обрисів.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”