1. Релігійно-магічна практика афро-карибського походження, що поєднує елементи традиційних західноафриканських вірувань, анімізму та католицизму, поширена переважно на Гаїті та в деяких регіонах Луїзіани (США); характеризується вірою в верховного бога, пантеон духів (лоа), культом предків, використанням магічних ритуалів, заклинань та амулетів.
2. Зазвичай у культурі західних країн — стереотипне уявлення про гаїтянську магічну практику, що асоціюється з накладанням прокльонів, оживленням мертвих (зомбі) та використанням ляльок для шкодження людям.
3. Лялька, яка використовується в ритуалах однойменної релігійної практики, часто вважається втіленням певної людини та засобом впливу на неї.