вугля

Приклад 1:
ÎÑÌÈÑËÅÍÍß ÇÀ×ÈÍÓ ~ опікунко родинного тепла прамамо двору липо впусти нас до свого дупла як до собору на молитву бо що посіємо пожнем а що посіємо не звісно не йдем до тебе порожнем несем тобі пригісне вже подавився поговір двенить весільний поїзд опікунко сім’ї вповіж свою предвічну повість ~ тут предками нелинями вгноєно землю на горорізі вугля чорні долоні листя засвідчує археологія городище чорнобору золотокору столицю священного дуба вигнані на периферію перетривали гоніння тепер щити дерев віщують смерть сокирі І.Калинець.Пробуджена муза ~140 2. ÎÑÌÈÑËÅÍÍß ÏÎÑÒ²ÉÍÎÑÒ² ~ моя господа наче очашок святкує під трійцею стіл наша прив’язаність ув’язнення наше зав’язання у себе а втім як обійтися без поцілунку без тебе мила коли все тля коли непорушні вазони на лутці та тільки не небо і не земля на вікна впали сніги фіранки по сей бік дійсність по той бік міт від ранку до ночі від ночі до ранку останьмо останьмо самі ~ ах ці милі знайомі привітно0декоративні лояльно обстрижені зелені пуделі ах ці приятелі з парасольками прохолоди листв’яні протигази задушливого міста ах ці страхопуди з0під крилець домів цієї ночі асфальт висадили у повітря Коронування опудала 141~3.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”