вуглець

Хімічний елемент, неметал, що позначається символом C (від лат. Carboneum) і має атомний номер 6; основа всіх органічних сполук, поширений у природі у вигляді алмазу, графіту, вугілля тощо.

Приклади вживання

Приклад 1:
Подібно до цього такі окремі речовини як калій, вуглець та нітроген не є отруйними, а у їх поєднанні з’являється нова якість – вони утворюють сильну отруту, відому як ціаністий калій. Психіка мовби моделює середовище за свої- ми особливими законами.
— Невідомий автор

Приклад 2:
Склад гумусу темно -сірого ґрунту за беззмінного вирощування жита озимого Показники Роки 1964 1979 2012 шар ґрунту, см 0–20 21–40 0–20 21–40 0–20 21–40 Вміст гумусу, % 2,35 1,76 2,26 1,84 2,33 1,81 Вуглець органічний, % 1,47 1,02 1,30 1,97 1,42 1,19 Вуглець в 0,1 Н Н2SО4 0,066 0,056 0,095 0,072 0,088 0,069 Вуглець в Na4Р2О3 + NaОН 0,659 0,465 0,599 0,486 0,613 0,472 Вуглець гумінових кислот 0,353 0,258 0,288 0,261 0,307 0,234 Вуглець фульвокислот 0,306 0,210 0,311 0,225 0,329 0,236 Співвідношення вуглецю гумінових кислот до фульвокислот 1,15 1,26 0,930 1,16 0,930 0,990 Отже, зміни кількісних і якісних показників гумусу за довготривалого вирощування жита озимого залежать від багатьох факторів і вони мають динамічний характер, як в цілому за роки спостережень, так і зокрема, за вегетаційний період. 257 631.472.56:631.445.4:631.89 ЯКІСНИЙ СКЛАД ГУМУСУ ЛУЧНО-ЧОРНОЗЕМНИХ ҐРУНТІВ ПРАВОБЕРЕЖЖЯ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ ЗА РІЗНИХ СИСТЕМ УДОБРЕННЯ В.В.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Приклад 3:
Хімічні елементи, що у вигляді простих речовин відомі людям з давніх- давен (золото, срібло, мідь, олово, свинець, ртуть, залізо, вуглець, сірка, а значно пізніше — азот, кисень, водень) у багатьох мовах, зокрема і в українській, мають випадкові або штучні назви, які не походять від грецьких ч и л а т и н с ь к и х . І ц е т о д і , к оли вимова символів багатьох еле ментів періодичної системи пов’язана саме з грецькими чи латинськими коренями їхніх назв: А s — арсен, М n — манган, Сu — купрум, Sn — станум, Рb — плюмбум, Hg — гідраргірум, Ag — аргентум, А u — аурум тощо.
— Невідомий автор

Частина мови: іменник (однина) |