Втішність — властивість за значенням прикметника «втішний»; здатність давати втіху, заспокоєння, приносити полегшення у горі або стражданні.
втішність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови