втішник

1. Той, хто втішає, заспокоює когось у горі, нещасті; той, хто приносить втіху.

2. (заст.) Той, хто розважає, тішить, потішає інших; потішник.

3. (реліг.) У християнстві — одна з назв Святого Духа (Духа Святого), що втішає та підкріплює віруючих.