Втішливість — властивість за значенням прикметника “втішливий”; здатність заспокоювати, давати втіху, полегшення у горі або пригніченому стані.
втішливість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови