втікання

1. Дія за значенням дієслова “втікати”; набуття свободи шляхом таємного або поспішного залишення місця ув’язнення, полону або небезпечної ситуації.

2. Ухилення від чого-небудь (наприклад, від відповідальності, небезпеки, переслідування); спроба уникнути чогось.

3. (у переносному значенні) Швидке і непомітне зникнення, миттєвий відхід (наприклад, про час, можливість).

Приклади вживання

Приклад 1:
Газі-Гірей довгенько лежав з повними мли очима і вже подумував, що не засне, як раптом невідомо звідкіль сон прилетів на вії, ворухнувсь, і відкрилося за цим разом Газі-Гірею не втікання від Наливайка, а аркуш паперу і на ньому слова! Газі-Гірей здригнувся.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”

Частина мови: іменник (однина) |