втулка

1. Технічна деталь, зазвичай циліндричної форми, що призначена для з’єднання, кріплення або ізоляції інших частин механізму, а також для зменшення зносу шляхом установки в отвір.

2. Частина колеса (велосипеда, мотоцикла, автомобіля тощо), центральна деталь, на яку насаджується обід і через яку проходить вісь.

3. У паперовому виробництві: циліндрична основа з дерева або металу, на яку намотується рулон паперу, тканини, плівки.

4. Розмовне позначення невеликої гільзи, капсули або пляшки для ліків, туші, клею тощо.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |