1. (лінгв.) Повторення одного й того самого звуку, складу, слова або словосполучення в тексті з метою посилення виразності, створення певного ритму або емоційного навантаження; стилістична фігура, що полягає в навмисному подвоєнні мовних одиниць.
2. (заст.) Дія за значенням дієслова «вторувати»; супроводження, підспівування або підгравання головній мелодії, партії.