втома

1. Фізіологічний стан організму після тривалої або інтенсивної роботи, що характеризується зниженням працездатності, відчуттям слабкості та бажанням відпочити.

2. Психічний стан, що виникає внаслідок тривалого нервового напруження, монотонної діяльності або сильних переживань, що проявляється в апатії, втраті інтересу та зниженні концентрації.

3. Переносно: стан байдужості, втрати інтересу до чогось через надмірне впливання або повторюваність.

Приклади:

Приклад 1:
Усе, що відбувалось (якщо відбувалось), потім, повите для мене таємницею, бо я майже нічого не пам’ятаю — далися взнаки цілоденна втома і погана видимість. Знаю, що старий чорт таки вклав мене на ніч у себе.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 2:
Думки мучили її так само, як холод та втома. Вона вже кiлька ночей спала дуже потроху i тепер почувала, що сон так i хиляє її: от-от упаде й засне на вулицi.
— Невідомий автор