Стан спокою, затишшя, умиротворення, що настає після буйних подій, хвилювань або неспокою.
втихомиреність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Стан спокою, затишшя, умиротворення, що настає після буйних подій, хвилювань або неспокою.
Відсутні