Словник Української Мови
Буква
1. Дія за значенням дієслова вставати; перехід із лежачого, сидячого або схиленого положення у вертикальне, на ноги.
2. (перен.) Початок активної діяльності, пробудження, піднесення (наприклад, про народ, суспільство).
3. (перен.) Повстання, виступ проти кого- або чого-небудь з метою боротьби.
Приклад 1:
З хати чутно крізь розбиту шибку рухи вставання матері, потім її голос, а згодом Килинин. Голос материн О, вже й розвиднилось, а та все спить.
— Українка Леся, “Лісова пісня”
Приклад 2:
З хати чутно крiзь розбиту шибку рухи вставання матерi, потiм її голос, а згодом Килинин. Г о л о с м а т е р и н О, вже й розвиднилось, а та все спить. Килино! Гей, Килино!
— Українка Леся, “Лісова пісня”