Словник Української Мови
Буква
Всихання — процес втрати рідини, вологи організмом або тканинами, що призводить до їх зменшення в об’ємі та зміні структури; висихання.
Всихання — у медицині та біології: патологічний стан або симптом, що характеризується прогресивним зменшенням маси та об’єму органу або частини тіла внаслідок порушення живлення, атрофії, дегідратації.
Приклад 1:
Людина не могла б вигадати багатоособових богів, не бувши сама різноманітна, бо, являючи собою дивне поєднання разючих противенств, потребувала втілення для кожного з них, і прагнення створити одного великого бога з маленьким чортом знаменує вже нормалізацію людської істоти, тобто всихання її уяви. Людина не розкладається на так зване добро та зло, на плюс і мінус, хоч би й як це зручно було для громадського вжитку.Потрапивши в стан непевної рівноваги між рудим френчем та сірим піджаком, Степан не болів, проте, двоїстістю свого існування, бувши вже досить загартований, щоб зважати на дрібні забобони, що тривожать людям сумління й отруюють їм життя.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”