Властивість, яка охоплює або включає все без винятку; повнота, цілісність, універсальність.
Здатність охоплювати розумом, аналізувати або враховувати всі сторони явища, процесу чи поняття; всебічність.
Словник Української Мови
Буква
Властивість, яка охоплює або включає все без винятку; повнота, цілісність, універсальність.
Здатність охоплювати розумом, аналізувати або враховувати всі сторони явища, процесу чи поняття; всебічність.
Приклад 1:
Гордій побачив, що зачепив тітчину господарську всеосяжність за якусь незриму ниточку, схаменувся і перевернув на друге: — Та то я хотів сказати, що бачив на самім вершечку нашої клуні велику дірку в сніпках. Під час бурі крізь неї, мабуть, дощ іде.
— Осьмачка Тодось, “Старший боярин”