всезнання

1. Властивість всезнавця; абсолютне, безмежне знання всього, що існує, повна обізнаність у всіх галузях.

2. (У філософії та релігії) Атрибут божества, абсолютного розуму або ідеального духу, що передбачає одночасне та безпосереднє знання всього минулого, теперішнього та майбутнього.

3. (У фантастиці, міфології) Надприродна здатність істоти чи артефакту знати будь-що без обмежень у часі та просторі.

Приклади вживання

Приклад 1:
Весело зі своєї несподіваної витівки й цікаво подивитись на обстанову, в якій мешкають професори, — загадкові люди, що читають лекції, володіють таємницями знання, провадять іспити, підписують курсисткам матрикули, пробігають по коридорах, не люди, а символи всезнання.
— Домонтович В., “Доктор Серафікус”

Частина мови: іменник (однина) |