1. Дія за значенням дієслова “врікати”; вираження незадоволення, нарікання, бурчання через дрібниці, часто тривале або одноманітне.
2. (у лінгвістиці) Вживання слова “вріка” (застарілого займенника або прислівника зі значенням “чому”) у мовленні; архаїчна синтаксична конструкція.