1. Дія за значенням дієслова «вручити»; передача чогось (нагороди, документа, посади тощо) офіційно, часто в урочистій обстановці.
2. Процес або факт отримання чогось урочисто або офіційно; акт прийняття.
Словник Української Мови
Буква
1. Дія за значенням дієслова «вручити»; передача чогось (нагороди, документа, посади тощо) офіційно, часто в урочистій обстановці.
2. Процес або факт отримання чогось урочисто або офіційно; акт прийняття.
Приклад 1:
Досить приглянутися такому симптоматичному глобальному дійству, як трансльована на увесь світ церемонія вручення «Оскарів». Які мистецькі «чесноти» тягнуть на найбільшу кількість виграшних номінацій?
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”