врегулювання

1. Дія за значенням дієслова «врегулювати»; наведення чого-небудь у належний стан, упорядкування, улагодження.

2. Те саме, що регулювання; встановлення певних правил, норм або порядку дій для функціонування чого-небудь.

3. У міжнародних, правових або конфліктних ситуаціях — процес досягнення угоди, компромісу або остаточного вирішення суперечностей.

Приклади:

Приклад 1:
Однак прошу не забувати при цьому, що коефіцієнт причетності помідорів до посиніння крайньої плоті аж ніяк не можна порівнювати з початком важкого діялогу щодо врегулювання зовнішнього кров’яного тиску на підводну іриґаційну систему координат навколишнього середовища. Таким чином, може­ мо з усією сміливістю зробити перше далекосяжне узагаль­ нення: наявність у кишенях плаща черепашачих яєць не обов’язково призводить до погіршення як самих кольорових снів, так і їхніх речових доказів!..
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 2:
Майнове та соціальне розшарування зайшло в суспільстві так далеко, що царська влада мусила втручатись у делікатну сферу суспільних відносин, щоб запобігти соціальним конфліктам, про що свідчать закони Шульги (раніше їх неправильно приписували Ур- Намму), законодавство міста-держави Ешнунна тощо, зорієнтовані на врегулювання домашнього рабства та захист приватної власності. На міжнародній арені царі III династії Ура, особливо син Ур-Намму Шульга, намагалися проводити активну політику.
— Невідомий автор

Приклад 3:
Криза на зерновому ринку літом 2003 p., а особливо адміністративні методи її врегулювання, дещо призупинили ці тенденції. Безперечно, з відновленням експортного поФ тенціалу України на зерновому ринку потік інвестицій у сільське господарство з боку зернотрейдерів буде відновлюваФ тися.
— Котляревський Іван, “Енеїда”