вражіння

1. Образ, уявлення, що виникає в свідомості людини під впливом зовнішніх чинників, відчуттів, сприйняття; сукупність відчуттів, переживань, думок, що складаються в результаті безпосереднього сприйняття чого-небудь.

2. Вплив, дія, що справляється ким-чимсь на кого-що; ефект, що залишається після знайомства, спілкування, перегляду тощо.

3. Застаріле значення: слід, відбиток, що залишається на чомусь від натискання, тиску.

Приклади:

Приклад 1:
Щодо постаті, досить високої, молодця в затемнених окулярах, то виношу вражіння, що мусить бути направду близький до вже згаданої сейчас пані, інакше бо той спосіб, в який тримає її за лікоть, можна було би рішуче клясифікувати яко нечемність. Ціле тріо виглядає якнайліпше і могло би навіть слугувати взірцем для туристичної реклямки про подорожі хвилями Адріятики.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 2:
У мене склалось вражіння, що вони, крім переляку, ще навмисне роздувають страхіття… «гайдамацького руху». Так і кажуть вони: «Ach, te hajdamaki!» В Криниці вчора зустрів чимало знайомих — і це мені не дуже подобається.
— Невідомий автор

Приклад 3:
VIII Коли б я був не скромний медик, а прозаїчний лірик, яких до речі, о Альчесто, дуже багато на Україні, і пишуть вони або вірші, що нічим не різняться від прози, або прозу, що нагадує дуже погані вірші, коли б я, о Альчесто, був прозаїчний лірик, я так спробував би передати тобі своє вражіння від Слобожанської Швайцарії. Подивись, наш човен впливає за тринадцятий поворот, і враз змінюється весь ляндшафт, неначе на сцені включили лісові лямпи замість степових.
— Невідомий автор