1. Властивий велюру, що стосується велюру; виготовлений з велюру.
2. Має вигляд, структуру або на дотик подібний до велюру; м’який, оксамитовий, з коротким густим ворсом.
велюровий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
А в неділю рано- вранці піднялась, умилася зимною водою, заплелась, вдягнула свою майже нову сукню з пишними рукавами і приколола до зачіски маленький велюровий капелюшок, склала гостинці до кошика і поїхала вгору Липовою на своїй «Діані». Ще стояла темінь — густа, майже нічна.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”
Частина мови: прикметник () |