Словник Української Мови
Буква
1. (як власна назва) Титул, що використовується для ввічливого звертання до особливо шанованої, високопоставленої особи (найчастіше урочисто-офіційного стилю), а також самої цієї особи. Наприклад: «Його Вельмиповажність посол».
2. (як термін або характеристика) Надзвичайно важливий, що має виняткове значення, дуже серйозний. Наприклад: «вельмиповажна справа», «вельмиповажне відкриття».
Приклад 1:
(2 ) Венеція, 1 березня 1993 р. Вельмиповажний пане Перфекцій!1 Наш спільний знайомий і добрий приятель, доктор психіятрії Франк Попель (Льозанна, Швайцарія) пореко мендував Вас яко потенціяльну одиницю від Укранії для участи в інтернацйональному семінарі культурально- духових діячів, що його організовує наша Фундація «La morte di Venezia»2 спільно з окремими інтелектуаль ними, комерціяльними і сакральними кругами. Тема семінару: «Пост-карнавальне безглуздья світу: що на обрії?» Якщо Ви готові є засвідчити Вашу заінтересованість у пойменованому вижче семінарі, то просимо ухильно прибути до Венеції не пізніше 5 березня р. б. і виступити зі Словом на одну з окреслених нище тем (об’ємність Вашого відчиту не мусить перевершувати 7-8 сторін машинопису компутерального).
— Андрухович Юрій, “Перверзія”