Словник Української Мови
Буква
1. Прислівник до слова “великодушний”; так, що виявляє великодушність, благородство, здатність до самопожертви, зневагу до дрібних образ, щедрість; благородно, щедро, безкорисливо.
2. (переносно) Про щось надзвичайно рясне, багате, щедро надане; щедро, багато.
Приклад 1:
Набонід — цар іще недавно могутньої держави, здався Кіру II на милість переможця, і той великодушно подарував йому життя. Кір II намагався справити на вавилонців враження, що він прагне одного — визволити їх від тиранії царя-єретика.
— Невідомий автор
Приклад 2:
Александр Македонський великодушно зберіг Пору життя, навіть залишив його на царстві, кордони якого було розширено за рахунок кількох сусідніх міст. Цей широкий політичний жест мав, на думку Александра, послабити збройний опір місцевого населення греко-македонцям.
— Невідомий автор