великодержавницький

1. Пов’язаний з великодержавництвом, що виражає або пропагує ідеї переваги, панування однієї нації (держави) над іншими, її право на територіальну експансію та нав’язування своєї культури, мови та політичної волі.

2. Характерний для імперської, гегемоністської політики, спрямованої на розширення впливу та територій великої держави шляхом асиміляції або підпорядкування інших народів.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикметник () |